В Бразильському джиу-джитсу сутички проходять без перерви на раунди. При цьому враховується тільки чистий час сутичок, тобто час самого поєдинку. Час перерв не зараховується.
В таблиці нижче видно що самі маленькі чотирирічні джицери борються всього дві хвилини. З віком спортсмена час сутички збільшується.
Для порівняння тобі корисно знати, що у юнаків старшого віку і у дорослих тривалість сутички може складати до 10 хвилин, без перерви. Що б витримати такий поєдинок потрібно бути сильним і витривалим, а для цього багато тренуватися.
Але ж колись; на початку минулого століття, борці боролися без обмеження часу, поки один одного не покладе на лопатки. Тоді навіть були «чемпіони» по тривалості ведення боротьби. Найтриваліша сутичка зареєстрована на Олімпійських іграх в Стокгольмі в 1912 році. Цілих 10 годин і 15 хвилин тривав поєдинок російського борця Мартіна Клейна і чемпіона світу фіна Алекса Асікайнена. Переміг Мартін Клейн, але якою ціною! На другий день він уже не міг вийти на килим і вибув з претендентів за золоту медаль.
У Бразильському джиу-джитсу ще якихось 40 років тому теж не існувало обмежень за часом і сутички іноді тривали по кілька годин. Уявіть скільки б тривав турнір на якому близько 3000 джицерів (як буває на чемпіонаті Світу) і кожна пара боролася б хоча б по 30 хвилин . Зрозуміло що з ростом популярності Бразильського джиу-джитсу час сутички було сильно обмежено. Джиу-джицерам необхідно за цей час показати всю свою майстерність, зуміти провести свої прийоми і домогтися перемоги. З перших же хвилин сутички вони зобов’язані показати сміливу і активну боротьбу, весь час йти в наступ. Тому із зменшенням тривалості сутички до 5-6 хвилин в сучасному Бразильському джиу-джитсу поєдинки джицерів стали більш рішучими і видовищними, кожен з них прагне, домогтися перемоги якнайшвидше.